Серед численних культурних ініціатив, що сприяли поширенню африканської літератури у світі, The African Writers’ Evening посідає особливе місце. Його місією стало дати слово тим, чиї історії раніше залишалися поза увагою. Як перший регулярний захід, присвячений африканським письменникам у Великій Британії, він створив платформу для діалогу між авторами різних поколінь, жанрів і культурних традицій. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку The African Writers’ Evening
The African Writers’ Evening був започаткований у 2003 році нігерійсько-ганським письменником Ніі Айквей Парксом у співпраці з директорами Poetry Society. Перший захід відбувся у липні того ж року у Poetry Café у Лондоні. У програмі виступили сам Ніі Айквей Паркс, угандійська поетеса Джессіка Горн і нігерійсько-британська авторка короткої прози та сценаристка Еббі Аджаї. У 2004 році подія отримала свій нинішній формат і символічне гасло — «Де Африка говорить, а світ — слухає».
Спочатку організатори The African Writers’ Evening оплачували авторам лише проїзд. Проте у 2005 році ситуація змінилася: Arts Council England активувала фінансування, завдяки якому вони почали отримувати оплату за свої виступи. Це надало змогу запрошувати учасників не лише з Великої Британії, а й з інших країн, перетворивши серію на міжнародний культурний феномен. Одним з яскравих прикладів стала поява Хелона Хабіли на сцені Royal Festival Hall.
Репутація The African Writers’ Evening швидко зросла завдяки його здатності виявляти нові таланти ще до того, як вони здобували широку славу. Так, Діана Еванс і Хішам Матар уперше виступили тут ще до виходу своїх дебютних книжок. Учасники 2007 року, Кен Камоче та Сейд Аденіран, невдовзі були номіновані на Премію Співдружності за свої перші романи. А Інуа Елламс, який з’явився на сцені у 2006 році, через три роки отримав престижну Edinburgh Festival Fringe First Award.
Поворотним моментом в історії The African Writers’ Evening став вересень 2009 року, коли відбувся перший закордонний захід у Нью-Йорку. Уже наступного року, у квітні 2010-го, вони зупинилися на вечорі у Бірмінгемі, організованому у співпраці з The Drum Theatre, Британською Радою та Лондонським книжковим фестивалем. У липні 2010 року проєкт повернувся до лондонського Poetry Café, де відбувся особливий захід під назвою African Book Market. Цього разу це був не просто вечір читань, а справжній книжковий ярмарок, організований у партнерстві з видавництвами Random House та Serpent’s Tail.
Згодом The African Writers’ Evening увійшов у період тиші. Ніі Айквей Паркс пояснював це зміною життєвих обставин і професійних обов’язків. З часом він узяв на себе більше редакційних та організаційних функцій, став наставником для молодих авторів та активним учасником різних культурних проєктів, тому був змушений переглянути свої пріоритети. Проте чоловік наголошував, що AWE не зник, а лише перебуває у стані спокою, очікуючи на своє оновлене повернення. Організатори також планують відновити архівні відеоматеріали з першого десятиліття існування проєкту.
Визнання та значення The African Writers’ Evening
The African Writers’ Evening посідає особливе місце в історії сучасної британської та африканської літератури. Серія його подій вирізнялася інклюзивністю та жанровим розмаїттям. На сцені AWE звучали голоси поетів, романістів, драматургів і сценаристів, що представляли різні культурні традиції та стилі письма. Саме тут публіка почула ранні твори таких майбутніх зірок, як Діана Еванс, Хішам Матар, Інуа Елламс, Кен Камоче та Сейд Аденіран. Багато з них згодом здобули престижні літературні нагороди, а їхні імена стали відомими далеко за межами Африки.
