У середині 20 століття важливу роль у приверненні уваги Великої Британії до художньої історії відіграв Кеннет Кларк — мистецтвознавець та телевізійний гід. Завдяки щирій відданості мистецькій частині життя людей він зміг піднести культурний медійний простір країни на новий рівень. Далі на londonski.
Ранні роки та професійна кар’єра Кеннета Кларк
Кеннет Кларк народився 13 липня 1903 року у Лондоні. Як єдина дитина заможної родини, він був забезпечений освітою у Вінчестерському коледжі та Триніті-коледжі. Втім, хлопець швидко залишив сподівання стати успішним художником та зосередився на мистецтвознавстві. У 1925 році він познайомився з Бернардом Беренсоном, якого вважали найкращим мистецтвознавцем свого часу. Відтоді молодий творець розпочав навчання під його керівництвом у Флоренції.
Працюючи на свого вчителя понад 2 роки, Кеннет Кларк опублікував свою першу книгу «Готичне Відродження» у 1928 році. Зрештою, успіх роботи дозволив йому виконати замовлення на каталогізацію багатого зібрання рукописів Леонардо да Вінчі у Віндзорському замку. Згодом професійна ініціатива митця поширилася на співорганізацію знаменитої виставки унікального італійського живопису у Королівській академії. У 1931 році він став керівником відділу образотворчого мистецтва в Ешмолівському музеї.
Завдяки здобутому управлінському досвіду Кеннет Кларк зміг очолити Лондонську національну галерею у 1934 році. Незабаром він відхилив пропозицію бути призначеним оглядачем королівських картин в офіційних установах Георга V. Продовжуючи викладати свої дослідження, митець опублікував ще одну роботу «Леонардо да Вінчі: його розвиток як художника» у 1939 році.
Після евакуації національної колекції під час Другої світової війни Кеннет Кларк досяг до посади контролера відділу внутрішньої реклами в Міністерстві інформації. Прагнучи зосередитися на викладанні та письменництві, він звільнився з Лондонської національної галереї. Для привернення уваги широкої аудиторії до своєї майстерності митець став головою Ради мистецтв Великої Британії у 1953 році. Вирішивши скористатися потенціалом засобів масової інформації, він також очолив Незалежну телевізійну адміністрацію у 1954 році.
Зарекомендувавши себе як знавець мистецької справи, Кеннет Кларк зміг посісти місце серед великих телевізійних лекторів того часу. У 1959 році його успіх відобразився у новоствореній програмі «П’ять художників-революціонерів». Вона дозволила митцю яскраво продемонструвати свою художню компетентність на широкий загал. У 1969 році він став всесвітньо відомим завдяки новому серіалу «Цивілізація» на BBC. Заручившись глядацькою підтримкою, телевізійний гід щотижня читав лекції про мистецтво, архітектуру, літературу та історію. Попри кульмінацію медійної кар’єри, він зміг змінити форму культурного телебачення.
У пізні роки Кеннет Кларк доглядав свою алкогольно залежну дружину, мисткиню Елізабет Вініфред «Джейн» Мартін, яка померла у 1976 році. Незабаром він знову одружився з модельєркою Нольвен де Янзе-Райс, але страждав від депресії. Помер митець у будинку для літніх людей у Кенті 21 травня 1983 року.
Winchester College
Визнання та значення громадської діяльності Кеннета Кларка
Як професійний телевізійний гід, Кеннет Кларк посприяв вихованню мистецької грамотності населення Великої Британії, зокрема завдяки таким програмам, як «Пейзаж у мистецтві», «Великі храми світу». Свою художню компетентність він також виклав у понад 30 книгах, серед яких «Флорентійський живопис: 15 століття», «Рембрандт та італійське Відродження», «Мистецтво гуманізму» тощо. За свою діяльність митець був вшанований званням члена Британської академії, члена ордена Почесних супутників, члена ордена «За заслуги» та іншими нагородами.
Alamy