Похмурий підвал, сцена з молочних ящиків і єдиний старий мікрофон — саме такий вигляд мала сцена, з якої стартували легенди британської музики. The 2i’s Coffee Bar став місцем народження нової культурної епохи, де вперше прозвучали голоси майбутніх зірок рок-н-ролу та скіфла. Хоча заклад був маленьким, саме його енергія та дух свободи зробили його центром молодіжної культури кінця 1950-х років. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку The 2i’s Coffee Bar
Розташований на вулиці Олд Комптон, 59, The 2i’s Coffee Bar спочатку належав двом братам, Фредді та Семмі Ірані, які керували ним до 1955 року. У 1956 році заклад опинився у власності австралійського реслера Пола Лінкольна та його колеги Рея Гантера. Вони сподівалися, що жваве місце розташування між Вордор-стріт і Дін-стріт забезпечить успіх. Проте на початку бізнес розвивався мляво через серйозну конкуренцію з низкою подібних закладів Сохо.
Приміщення The 2i’s Coffee Bar було зовсім невеликим: зал на 20 людей, барна стійка з еспресо-машиною, соковим диспенсером та скромною вітриною із сендвічами. Ним керував Джон Вікерс-Джонс, заступник менеджера, який не лише організовував роботу, а й допомагав облаштовувати імпровізовану сцену. Саме він часто записував виступи на свій магнітофон Grundig, залишаючи для історії перші спроби молодих музикантів. У невеликому підвалі зі слабким світлом стояла сцена, зібрана з молочних ящиків та дощок. Єдиний мікрофон та кілька настінних динаміків створювали мінімальні, але достатні умови для живих виступів.
Незабаром Пол Лінкольн та Рей Гантер почали запрошувати молоді скіфл-гурти до The 2i’s Coffee Bar. Першим резидентом став колектив The Vipers. Їхній шлях до сцени закладу був випадковим: під час виступу гурту на ярмарку у Сохо пішов дощ, через що музиканти сховалися у ньому. Власники одразу запропонували їм спробувати зіграти у підвалі. Так The Vipers отримали своє перше постійне місце, яке швидко принесло їм популярність. Нове місце з атмосферою підпільного клубу стало справжнім осередком для тих, хто шукав яскраві музичні враження.
Зовсім скоро The 2i’s Coffee Bar перетворився з маленької підвальної кав’ярні на справжній культурний центр. Наповнена енергією рок-н-ролу, його атмосфера почала приваблювати не лише молодь, а й професійних скаутів та музичних промоутерів. Серед них були такі впливові постаті, як Джек Гуд, Ларрі Парнс та Дон Арден. Успіх підштовхнув власника Пола Лінкольна до розширення бізнесу. Уже у листопаді 1956 року він відкрив The New 2I’s Club — ще один майданчик для молодих музикантів, розташований у просторому підвалі на Геррард-стріт.
Проте музична індустрія змінювалася швидше, ніж могли пристосуватися невеликі клуби. У другій половині 1960-х роки популярність скіфла й перших рок-н-рольних експериментів відходила на другий план. На сцену вийшли грандіозні гурти — The Beatles, The Rolling Stones, Led Zeppelin, — які збирали величезні зали та стадіони. У 1970 році The 2i’s Coffee Bar припинив свою діяльність. Приміщення кілька разів змінювало орендарів і концепцію: спершу там працював Dome Café Bar, пізніше — Boulevard Bar. На початку 21 століття це місце отримало нове життя як сучасний в’єтнамський ресторан The House of Ho під керівництвом шеф-кухаря Боббі Чінна. А з липня 2016 року тут діє Soho Poppies Fish & Chips.
Визнання та значення діяльності The 2i’s Coffee Bar
The 2i’s Coffee Bar увійшов в історію як один з найважливіших осередків формування британської популярної музики. Попри скромні розміри підвального приміщення, він швидко став центром молодіжного життя Лондона. Доступна ціна за вхід і неповторна атмосфера приваблювали як звичайних слухачів, так і музичних продюсерів, які шукали нові таланти. Тут уперше заявили про себе майбутні зірки, серед яких Томмі Стіл і Кліф Річард, що пізніше здобули національне та міжнародне визнання.
