Коли багато лондонських галерей були змушені зачинитися у розпал Великої рецесії, London Photo Festival з’явився як відповідь на виклики часу. Його засновники, Емма Мапп і Кіт Шах, створили простір, де фотографія стала інструментом взаємодії та підтримання нових талантів. Замість жорсткого добору чи високих витрат, фестиваль продемонстрував роботи ентузіастів відвідувачам, критикам та потенційним покупцям. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку фотоподії London Photo Festival
London Photo Festival з’явився у 2011 році завдяки ініціативі Емми Мапп та Кіта Шаха. Засновники прагнули створити доступну платформу, де молоді фотографи могли б демонструвати свої роботи без необхідності значних витрат. Фестиваль від початку був відкритим для всіх, хто бажав подати власні фотографії. Достатньо було внести символічний внесок і дотриматися вимог до робіт. Ідея народилася на хвилі Великої рецесії початку 2010-х, яка призвела до припинення діяльності численних галерей у Лондоні. «Ми спостерігали, як більшість артпросторів зачиняються», — пригадує Кіт, який зустрів Емму на курсах з оформлення виставкових залів.
У жовтні 2013 року відбувся п’ятий London Photo Festival, який зібрав навколо себе початківців та ентузіастів. Основними темами стали чорно-біла та нічна фотографія. Почесною суддею того року була Зої Вішоу — консультантка з комерційної фотографії, відома своїм прагненням допомагати фотографам розвивати стиль і професійний підхід. Вона проводила майстер-класи та виступала на семінарах, ділячись баченням зображення як потужного засобу комунікації. Перемогу ж здобула лондонська фотографка Ліанн Буве, яка черпає натхнення у подорожах, архітектурі та міських просторах.
Десятий London Photo Festival відбувся у травні 2017 року. Організатори обрали тему «Travel Photography», що ідеально збіглося з тогочасними тенденціями та зібраними колекціями учасників. Саме цей жанр вважається одним з найулюбленіших у програмі фестивалю. Глядачі мали змогу не лише переглядати різноманітні роботи, але й особисто поспілкуватися з фотографами, серед яких були Емма Джонс і Ніл Корделл. Подія традиційно відбулася на Боро-Гай-стріт — у зручному місці поруч з метро, що зробило її доступною для широкої аудиторії.
Пандемія 2020 року стала серйозним випробуванням для культурних подій, але London Photo Festival довів свою стійкість і гнучкість. За локацію було обрано територію Марбл-Гілл-хаус, а за центральну тему року — «жіночність». Натхненні постаттю Генрієтти Говард, організатори прагнули показати різноманітність фемінного образу через фотографію. Надіслані з усього світу роботи порушували теми ідентичності, сили та подолання стереотипів. Десять найсильніших світлин були представлені впродовж шести місяців у межах нової ініціативи — London Photo Festival’s Fence, створеної саме через обмеження, пов’язані з COVID-19.
У 2021 році London Photo Festival продовжив розвивати ідею доступності та підтримання фотографів. Участь залишалася надзвичайно вигідною для митців: фотографії експонувалися на виставці, були доступні для продажу та водночас отримували широку публічність. Того року тематика охоплювала цілий спектр емоцій і вражень — від самотності та ностальгії до відчуття магії та внутрішніх пошуків. Окремої уваги заслуговує щомісячний фотоконкурс, який команда події проводила онлайн. Переможці здобували визнання завдяки публікації своїх робіт у цифровій галереї та на сторінках фестивалю у соціальних мережах.
Визнання та значення фотоподії London Photo Festival
London Photo Festival став майданчиком для дебюту сотень нових імен у світі фотографії. До участі у ньому долучаються митці з різних куточків світу, а теми виставок — від чорно-білої та нічної фотографії до подорожей, жіночності та ностальгії — завжди актуальні та глибокі. Завдяки семінарам, конкурсам і можливості особистої взаємодії з експертами, фестиваль став не лише виставковим простором, а й навчальним середовищем.
