У розпал «свінгового Лондона» кінця 1960-х років на британській модній сцені з’явилося нове ім’я. Stirling Cooper — це бренд, який став символом сміливих експериментів і новаторських підходів свого часу. Так, він зумів поєднати авангардний дизайн, швидкість виробництва та доступність. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку Stirling Cooper
У 1967 році двоє таксистів, Ронні Стірлінг і Джефф Купер, ініціювали створення компанії Stirling Cooper, що прагнула виділитися на модному ринку Лондона. Одним з їхніх перших маркетингових кроків стало використання класичного двоповерхового автобуса як пересувного шоуруму. Ключовим моментом у становленні бренду виявилася зустріч співзасновників з Джейн Вайтсайд, випускницею Королівського коледжу мистецтв. Саме вона визначила його творчий напрям, зробивши його ім’я відомим у лондонських модних колах.
Вже навесні 1968 року перші колекції Джейн Вайтсайд з’явилися на шпальтах The Times, а впливова журналістка Пруденс Глінн відзначила її як нову зірку британської моди. Восени 1969 року компанія Stirling Cooper відкрила власний бутик на Вігмор-стріт. Вхід у нього нагадував фантастичну інсталяцію — клієнти проходили крізь «щелепи дракона» та потрапляли до приміщення у вигляді з японської лазні. Пруденс Глінн описала його як найавангардніший простір для знайомства з колекціями дизайнерки, хоча й попереджала про «занадто відверті» приміряльні.
До початку 1970-х років компанія Stirling Cooper вже не обмежувалася лише жіночим одягом. Вона випускала сумки, ремені та аксесуари, що продавалися у великому магазині взуття Bata на Оксфорд-стріт. До творчої команди долучилися молоді дизайнери — Шейла Браун, Філліс Коллінз та Джудіт Ульман. Саме вони продовжили розвивати жіночу лінію бренду після Джейн Вайтсайд. Паралельно у колекції з’явився чоловічий одяг, створений Ентоні Прайсом. Талановитий дизайнер працював тут до кінця 1971 року, а згодом перейшов до бутика Che Guevara.
У 1972 році засновники бренду Stirling Cooper розійшлися через тиск бізнесових обставин. Джефф Купер пішов власним шляхом, а Ронні Стірлінг залишився на чолі та продовжив працювати над розширенням. Оскільки на той час дедалі більшого впливу набували дешевші марки масового виробництва, бренд продемонстрував здатність витримати конкуренцію завдяки своїй унікальній ідентичності. Його підхід надавав змогу поєднувати комерційно успішні речі з більш сміливими та екстравагантними лініями, що створювало для нього інноваційний та актуальний імідж. У цей період особливо важливим для Ронні Стірлінга виявився Кріс Пултон, який став його правою рукою та допомагав тримати баланс між креативом і бізнесом.
Новий етап розпочався у 1992 році, коли компанію Stirling Cooper придбав бізнесмен Пол Дасс. Його бачення полягало у поверненні до співпраці з молодими та перспективними дизайнерами. Першою стала Белла Фройд, яка протягом року створювала для бренду стильні костюми та трикотаж. У 1994 році до команди долучився Ніколас Найтлі, якого критики називали висхідною зіркою британської моди. Попри всі зусилля, компанії Stirling Cooper не вдалося втримати стабільність у швидкоплинному світі трендів. У другій половині 1990-х років вона остаточно припинила своє існування.
Визнання та значення діяльності Stirling Cooper
Stirling Cooper залишився в історії британської моди як бренд, що зумів поєднати авангардний дизайн з комерційною доступністю, зробивши високу моду ближчою до масової аудиторії. Він став частиною яскравої сцени «свінгового Лондона», формуючи нові стандарти для молодіжної культури. Крім того, Stirling Cooper відкрив шлях для цілого покоління модельєрів, зокрема Джейн Вайтсайд, Шерідан Барнетт, Ентоні Прайса, Белли Фройд і Ніколаса Найтлі. Так, бренд слугував стартовим майданчиком для їхньої творчої кар’єри.
