У 20 столітті перетворення у британському театральному світі почали відбуватися на тлі створення вільних спеціалізованих закладів. Тоді ж великі зміни у світовій сценічній культурі відбилися на формуванні таких напрямів, як модернізм, експресіонізм, імпресіонізм та політичний театр. Важливу роль у становленні сучасної драматичної сцени Великої Британії відіграв Лондонський міжнародний театральний фестиваль. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку Лондонського міжнародного театрального фестивалю
У 1981 році Роуз Фентон і Люсі Ніл заснували Лондонський міжнародний театральний фестиваль. Прагнучи кинути виклик британському драматичному світу, молоді випускниці створили амбітну програму сценічних та культурних подій. Перший захід включав виступи експериментального та політичного спрямування учасників зі Сполученого Королівства, Бразилії, Перу, Німеччини, Франції, Польщі, Малайзії, Японії та Нідерландів. Зрештою, він став першим міжнародним театральним фестивалем в Англії з підтримкою високопоставлених спонсорів.
У 1987 році успіх Лондонського міжнародного театрального фестивалю забезпечив його співпрацею з Радою Великого Лондона. Завдяки великим фінансовим інвестиціям організатори змогли залучити артистів з понад 40 компаній 13 країн світу. 2001 рік виявився революційним для заходу через відхід від формату бієнале та початок нового п’ятирічного проєкту. Заснування «LIFT Enquiry» передбачало створення простору для обговорення мети та можливостей драматичного світу на початку нового тисячоліття. Постановка ігрового та практичного дослідження театру дозволила заохотити міжнародних і національних митців взяти участь у невеликих сезонах.
Четвертий рік проєкту виявився останнім для керівної діяльності Роуз Фентон та Люсі Ніл, оскільки вони залишили посаду директорів Лондонського міжнародного театрального фестивалю. Як професійна креативна продюсерка та художня керівниця, їхнє місце посіла Анґарад Вінн-Джонс у 2008 році. Після приходу до влади Марка Болла у 2009 році захід повернувся до свого дворічного формату. На свій тридцятий день народження він прийняв 20 молодих фестивальних продюсерів з усієї Європи, а також співпрацював із 7 школами Лондона.
У 2012 році Лондонський міжнародний театральний фестиваль протягом 6 тижнів вперше відбувався у Вест-Енді. Понад 43 тисячі відвідувачів мали змогу побачити 21 постановку з 15 різних країн, які продовжували висвітлювати тогорічну тематику мистецтва Близького Сходу. У 2014 році організатори влаштували ювілейний двадцятий захід на 14 майданчиках по всьому Лондону, започаткувавши співпрацю з митцями з Південної Америки.
2018 рік вирізнився дослідженням місцевої, національної та міжнародної ідентичності Лондона. Водночас столиця була використана як інтернаціональна сцена для висвітлення культурного розмаїття артистів з усього світу. У 2021 році він святкував свою сорокову річницю, представивши сезон вистав без квитків просто неба. Це дозволило його учасникам взяти участь у вуличній програмі у парках та на площах столиці, а також у віртуальній програмі для відновлення мистецької діяльності після пандемії.
LIFT Festival
Визнання та значення Лондонського міжнародного театрального фестивалю
Лондонський міжнародний театральний фестиваль зробив найбільший внесок для розвитку сучасного драматичного світу Англії. Він віддано дотримується принципів виклику соціальним нормам, національного та міжнародного просування артистів, інтернаціоналістської сцени та з’єднання Лондона зі світом. У ньому взяли участь такі видатні фахівці, як Омар Елер’ян, Роберт Джонсон, Маргарет Етвуд, Марлен Монтейро Фрейтас, Лара Дуарте, Еліф Шафак та інші.
LIFT Festival