Перша та єдина: 1-54 Contemporary African Art Fair

1-54 Contemporary African Art Fair — перша та єдина міжнародна виставка, повністю присвячена сучасному африканському мистецтву. З трьома щорічними виданнями у Лондоні, Нью-Йорку та Марракеші ярмарок утвердився як провідна світова платформа, що надає видимість творчості ентузіастів з континенту. Поєднуючи галерейні презентації, дискусії та спеціальні проєкти, він розширює участь кольорових митців у глобальному мистецькому дискурсі. Про те, як виставка у трьох мегаполісах світу руйнує стереотипи про африканське мистецтво, читайте далі на londonski.

Історія заснування та розвитку 1-54 Contemporary African Art Fair

У 2013 році марокканська кураторка Турія Ель Глауї, донька знаного художника Хассана Ель Глауї, започаткувала 1-54 Contemporary African Art Fair. Його назва символізує єдність та культурну багатоманітність континенту: «1 континент — 54 країни». Дебют ярмарку відбувся у жовтні під час Frieze Week у престижному Сомерсет-хаусі, Лондон. Він привернув увагу понад шести тисяч відвідувачів, що стало яскравим доказом зростання інтересу до африканського мистецтва у Європі.

Через два роки після успішного старту, у 2015-му, 1-54 Contemporary African Art Fair уперше завітав до США. Поп-ап виставка 1:54 NY, організована у просторі Pioneer Works, Ред-Гук, збіглася з проведенням Frieze New York. Форум очолила Койо Куо, яка зосередила дискусію на питаннях африканської ідентичності, діаспорних практик і майбутнього африканського мистецтва. Виставковий дизайн, створений RA Projects, перетворив індустріальний простір на галерейну зону з білосніжними кабінками. Участь у події взяли 16 галерей з усього світу, включно з просторами з Південної Африки, Кот-д’Івуару та Марокко.

У 2018 році 1-54 Contemporary African Art Fairвідкрив свою третю офіційну локацію у Марракеші. Там було представлено 17 галерей з Африки та Європи, а загальна кількість художників перевищила шістдесят — як нових голосів, так і визнаних авторів з більш ніж двадцяти країн. Особливою подією стало долучення п’яти нових галерей, серед яких LouiSimone Guirandou Gallery з Кот-д’Івуару та марокканська Loft Art Gallery.

Святкуючи своє десятиліття у 2022 році, 1-54 Contemporary African Art Fair знову повернувся до Сомерсет-хаусу. Ювілейна лондонська подія тривала з 13 до 16 жовтня та стала найбільшою за масштабами за всі роки існування проєкту. Цього разу вона зібрала 50 міжнародних експонентів з 21 країни, серед яких 16 галерей представляли африканський континент, а 14 учасників дебютували на платформі вперше. Понад 130 художників представили свої роботи у найрізноманітніших техніках: від класичного живопису та скульптури до проєктів зі змішаних медіа та масштабних інсталяцій. Участь визнаних митців — Ібрагіма Ель-Салахі, Хассана Хаджаджа, Занеле Мухолі — гармонійно поєднувалася з появою нових артистичних голосів.

У 2025 році 1-54 Contemporary African Art Fair знову з’явився у знаковому Сомерсет-хаусі. Цього разу він представив понад 100 художників з Африки та її діаспори. Одним з ключових елементів програми стала виставка «Common Vision», представлена галереєю, що зосереджує увагу на сучасній марокканській художній сцені. Експозиція об’єднала чотирьох марокканських художників, які досліджують тему жіночності у мінливому соціальному та культурному середовищі.

New African Magazine

Визнання та значення 1-54 Contemporary African Art Fair

1-54 Contemporary African Art Fair за десятиліття свого існування перетворився на провідну глобальну платформу, що формує сучасний погляд на африканське мистецтво. Щорічно він проходить у Лондоні, Нью-Йорку та Марракеші, створюючи стійку міжнародну мережу, що з’єднує митців, кураторів і публіку на різних континентах. Ярмарок активно підтримує різноманіття художніх практик і поглядів, надаючи місце для нових діаспорних і маргіналізованих голосів. Завдяки програмі, що охоплює лекції, панельні дискусії, художні презентації та спеціальні проєкти, він слугує важливим освітнім осередком.

LouiSimone Guirandou Gallery

Історія успіху легендарного Чарлі Чапліна

У нашому світі дуже багато відомих людей. Усі вони по-своєму особливі. Хтось є найпопулярнішою зіркою, а хтось зробив наукове відкриття і також заслуговує на...

«The Other Story»: деколонізація модернізму у британському мистецтві

Починаючи з 1970-х років, художники африканського, азійського та карибського походження активно дискутували про відсутність свого представництва у музеях і галереях Заходу. Ця боротьба за...
..... .