Протягом тривалого часу Олд-Кент-роуд уособлювала урбаністичну безнадію Лондона. Після Другої світової війни вона була відновлена монотонними бетонними багатоповерхівками, які незабаром перетворилися на зони соціального відчуження та деградації. На цьому тлі розвантажити серце архітектурного та соціального хаосу вдалося Ambulance Station — сквоту, який став центром культурного та політичного прориву. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку Ambulance Station
Первісно споруджена за проєктом архітектора Вільяма Райлі, пожежна станція розпочала свою діяльність на Олд-Кент-роуд, 306, у 1903-1904 роках. Вона замінила старе моторне депо, яке вже не відповідало технічним та просторовим вимогам часу. Для реалізації нового проєкту Лондонська окружна рада викупила та знесла сусідні будівлі старої станції для будівництва сучасної на той час інфраструктури. Майже сім десятиліть споруда служила пожежній бригаді міста, поки її функції не перебрала нова станція на Куперс-роуд.
У 1984 році анархістський гурт Bourbonese Qualk розташувався у закинутій п’ятиповерхівці, створивши на її основі творчий простір під назвою Ambulance Station. Два горішні поверхи було переобладнано під художні майстерні, а середній — під житлові приміщення для мешканців сквоту. Перший поверх функціонував як кафе та центр зустрічей для місцевих анархістських груп, а цокольний перетворився на великий простір для перформансів, звукозаписів та поліграфії.
Ambulance Station швидко стала відомим осередком альтернативної культури та місцем проведення живих виступів. Зокрема, 23 листопада 1984 року тут виступив шотландський постпанк гурт The Jesus & Mary Chain. Як і попередні, цей концерт увійшов в історію завдяки напруженій атмосфері та проявам насильства. Того вечора сцену також розділили з ними The June Brides і Revolving Paint Dream. Саме тоді The Jesus & Mary Chain привернув увагу відомого продюсера Джеффа Тревіса, що згодом призвело до підписання контракту з лейблом Blanco y Negro.
Незважаючи на високу популярність, Ambulance Station не здобула загального схвалення серед мешканців району. Особливо агресивну позицію мав сусідній паб Thomas a Becket, яким керували гангстери з Іст-Енду — бандити, що не могли змиритися з неліцензованою торгівлею алкоголем та іншими забороненими товарами у сквоті. Крім того, близькість до стадіону футбольного клубу «Мілволл» робила простір вразливим до нападів груп нацистських скінхедів, які вбачали в анархістському центрі загрозу й поклялися його знищити. Однак завдяки фортецеподібній архітектурі будівлі жодна з погроз не була реалізована.
З часом учасники Bourbonese Qualk дедалі більше занурювалися в адміністрування Ambulance Station, а постійний тиск з боку політичних угруповань виснажував їх. У 1987 році гурт вирішив залишити простір, щоб зосередитися на власній творчості. Без їхньої участі будівля почала стрімко занепадати. Вона перетворилася на притулок для наркоманів і місце торгівлі забороненими речовинами, поки остаточно не була покинута після розграбування та утилізації залишків.
Спадщина та значення діяльності Ambulance Station
Як радикальному культурно-політичному простору, Ambulance Station вдалося вийти за межі традиційного розуміння сквоту. Він став притулком для експериментальних інді, панк і постпанк гуртів, серед яких Pulp, Swans, The Mekons, The Television Personalities, Butthole Surfers та багато інших. Це була територія, де не існувало продюсерської цензури, жанрових рамок чи комерційного тиску. У сучасному контексті будівля змінила функцію, перетворившись на виставковий простір для антикваріату.
Концерт The Jesus & Mary Chain, 1984