Упродовж тривалого часу розширення Британської імперії новими колоніями викликало потребу у популяризації її здобутків серед широкого загалу. На початку 20 століття це завдання активно виконували масові пропагандистські події. Одним з найбільших заходів возвеличення міці Сполученого Королівства став Фестиваль імперії у Лондоні. Далі на londonski.
Історія заснування та розвитку Фестивалю імперії
На початку 20 століття велич Кришталевого палацу після організації Всесвітньої виставки згасла на тлі банкрутства його компанії. У той період британський дворянин Роберт Джордж Віндзор-Клайв розпочав у ньому організацію заходу для популяризації культури Сполученого Королівства серед населення. Не бажаючи пов’язувати його з місцем проведення, він вирішив доповнити Імператорську міжнародну виставку. Вона була організована у 1909 році на чолі з Джоном Кемпбеллом, 9-м герцогом Аргайльським. Як друга виставка у Вайт-Сіті, вона висвітлювала здобутки трьох членів нещодавно узгодженої Троїстої Антанти.
Відтак Едуард VII запланував відкрити Фестиваль імперії у 1910 році, але помер незадовго до урочистого дня. Зрештою, перший граф Плімут організував масштабну подію 12 травня 1911 року як один з етапів святкування коронації короля Георга V. Відбуваючись у лондонському парку «Кришталевий палац», вона була зосереджена на прославленні історії держави за допомогою виставок експонатів та пейзажів Сполученого Королівства. Згодом один з багатьох монарших заходів здобув звання найбільшої демонстрації імперіалістичної пропаганди на початку 20 століття.
Маючи міцну матеріальну базу, Фестиваль імперії використовував новітні технології для симуляції публічного видовища. На макетах парламентської інфраструктури експонувалися іноземні товари з таких колоній, як Австралія, Канада, Ньюфаундленд, Нова Зеландія та Південна Африка. На чолі з 7 тисячами робітників та понад 100 художників було збудовано 300 тимчасових будівель та прокладено 1,5 милі колії. Наприклад, під керівництвом театрального дизайнера Леолін Гарт одна з панорамних споруд була адаптована під індійський павільйон з виставкою про історію та повсякденне життя країни. Таким чином, серед відвідувачів поширювалася ідея возвеличення західної індустріальної культури та проімперського погляду на світ.
Святкову атмосферу Фестивалю імперії забезпечив «Імператорський хор» у 4500 голосів, який складався з оркестру Королівського залу, Лондонського симфонічного оркестру та військового оркестру. Одним з найважливіших етапів заходу був Конкурс Лондона на чолі з британським майстром театральних вистав і художником Френком Ласеллсом. Як велике історичне дійство, він був покликаний висвітлити розвиток англійської нації. Подія також включала міжімперський спортивний чемпіонат з легкої атлетики, плавання та боксу, у якому взяли участь команди з Австралії, Канади, Південної Африки та Великої Британії. Зрештою, Фестиваль імперії вартістю 250 тисяч фунтів стерлінгів відвідали 4-5 мільйонів людей до його завершення 28 жовтня 1911 року.
Neonatology on the Web
Визнання та вплив Фестивалю імперії на культурне та політичне становище Великої Британії
Тогочасна преса оцінювала Фестиваль імперії як унікальну подію з величезним масштабом та амбіціями. Втім, сучасні аналітики критично розглядають залучення колонізованих етнічних груп на користь возвеличення британської національної ідентичності. Зрештою, захід виконав завдання популяризації культурних, промислових і військових досягнень імперії, але водночас примітивно висвітлив населення Африки та Океанії.
Commonwealth Games Australia