На початку 20 століття важливу роль у розвитку британського сценічного життя відіграла Меггі Альбанезі — акторка театру та кіно. Завдяки своїм здібностям вона стала сучасницею таких легенд драми, як Сибіл Торндайк, Ноель Ковард та Джон Гілгуд. Однак життя мисткині обірвалося раніше, ніж театральний світ повною мірою визнав її майстерність. Далі на londonski.
Ранні роки та акторська кар’єра Меггі Альбанезі
Меггі Альбанезі народилася 8 жовтня 1899 року у Лондоні. Дівчинка зростала у родині письменниці Еффі Аделаїди Роулендс і музиканта Карло Альбанезі. Виховавши у неї любов до мистецтва, батьки схвалили її прагнення побудувати театральну кар’єру. Згодом вони підтримали її вступ до Королівської академії драматичного мистецтва. Юна мисткиня навчалася під керівництвом американської акторки Гелен Гейс, яка була відома званням першої леді сцени США. Зрештою, її учениця була нагороджена медаллю Бенкрофта за успіхи у навчанні.
Свій професійний шлях Меггі Альбанезі розпочала як дублер у постанові п’єси Джеймса Метью Баррі «Любий Брут». Згодом самостійним дебютом її забезпечила роль у британській німій комедії Александра Батлера «Пара окулярів». До того ж молода акторка продемонструвала свою майстерність у кіноіндустрії після участі у фільмі Метьюсона Ленга «Містер Ву» у 1919 році. У результаті критики публічно визнали її початкові досягнення, які мали яскраві перспективи для подальшого розвитку у британському театральному світі.
У 1920 році п’єса Джона Голсуорсі «Гра зі шкірою» була вперше поставлена у лондонському театрі Святого Мартіна, де Меггі Альбанезі зіграла головну роль. Після цього 1921 рік став для неї періодом тріумфальної прем’єри найвідомішої п’єси Клеменс Дейн «Акт про розлучення». Це дозволило акторці посісти місце серед культових фігур нового сценічного покоління закладу.
Після спільної участі у п’єсі Джона Голсуорсі «Перший і останній» Меггі Альбанезі почала стосунки зі своїм колегою Оуеном Наресом. Хоча чоловік вже був одружений з акторкою Марі Полліні, він підкорився новій пристрасті. Однак актор залишив позашлюбний роман, коли його дружина дізналася про нього. Відтоді професійне та особисте життя його колишньої подруги занурилося у безладний хаос.
Намагаючись впоратися з болем від втрати, Меггі Альбанезі неодноразово вплутувалась у романтичні та сексуальні інтриги. Зокрема, вона була близькою з режисером театру та кіно Безілом Гербертом Діном. Однак розпусне життя акторки призвело до необхідності у декількох абортах, які погіршили її здоров’я. Перенісши декілька операцій, вона одужувала у будинку для літніх людей. Внаслідок нелегального аборту жінка знову була змушена стикнутися з хірургічним втручанням на черевній порожнині через розрив кишки. Незважаючи на зусилля лікарів, вона померла 9 грудня 1923 року. Вважається, що Безіл Герберт Дін був настільки одержимий нею, що одружився з її копією, акторкою Вікторією Хоппер.
Wikipedia
Значення та визнання діяльності Меггі Альбанезі
Незважаючи на короткотривалу кар’єру, Меггі Альбанезі залишається культовою фігурою у британському сценічному світі. Вона змогла прославитися у театрі Святого Мартіна, Великому театрі, Театрі Його Величності та театрі «Амбасадорс». Зокрема, завдяки участі у таких п’єсах, як «На схід від Суеца», «Польові конвалії», «Вірність» тощо. Водночас у кіно її популярність пов’язана з такими фільмами, як «Романтика старого Білла», «Дарбі та Джоан», «Великий день» та інші. За свою діяльність вона була вшанована меморіальною дошкою скульптора Еріка Гілла у фоє театру Святого Мартіна.
London Walking Tours